22 березня – Всесвітній день водних ресурсів

22 березня відзначається Всесвітній день води (водних ресурсів).

Уперше ідея відзначення Всесвітнього дня води була висунута в 1992 році в Ріо-де-Жанейро на Конференції ООН з охорони довкілля і пізніше ухвалена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 22 грудня 1992 року №47/193. Відтоді щорічне проведення Всесвітнього дня води є унікальною можливістю нагадати людству про надзвичайну важливість водних ресурсів для навколишнього середовища і розвитку суспільства.

Водні ресурси виступають головним фактором планування, розміщення та функціонування майже всіх галузей економіки. Сталий розвиток країни, рівень життя, здоров’я і добробуту її громадян тісно пов’язані зі станом водних ресурсів.

Для України питання води є надзвичайно актуальними. Незважаючи на велику кількість річок, за запасами доступних до використання водних ресурсів Україна належить до малозабезпечених країн Європи та світу. Так, на одну людину в Україні в середньому припадає лише 1 тисяча куб. метрів річкового стоку у рік, в той час як за оцінкою Європейської Економічної Комісії ООН держава, водні ресурси якої не перевищують 1,7 тисяч куб. метрів на людину, вважається водонезабезпеченою.

Враховуючи те, що в Україні, з одного боку, низький рівень водозабезпечення, а з іншого, діє потужний водоємний виробничий комплекс, що не відповідає відновлюваній спроможності водних екосистем, проблема раціонального використання води стала одним із чинників національної безпеки України.

Наразі внаслідок військової агресії Російської Федерації у країні порушено сталу систему управління водними ресурсами. Через бойові дії наявні загрози забруднення усіх компонентів довкілля, включаючи водні ресурси. Докладніше про це — на вебсайті Міндовкілля.

Прямим чи опосередкованим впливом бойових дій на водні ресурси є ризики забруднення через припинення роботи очисних споруд, руйнування гребель, відстійників та ін.

Наразі Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів здійснюється щоденне відстеження водогосподарської обстановки в басейні р. Сіверський Донець та інформування кризового центру Державного агентства водних ресурсів України.

Довідково:

Сіверський Донець – головна водна артерія сходу України, четверта за величиною річка нашої держави, права і найбільша притока Дону.

Сіверський Донець є транскордонним водним об’єктом, що двічі перетинає державний кордон України з Російською Федерацією (Харківська-Бєлгородська та Луганська-Ростовська області), а в середній своїй течії протікає Харківською, Донецькою і Луганською областями.

Загальна довжина Сіверського Дінця – 1053 км, з них в межах України – 723 км, в тому числі в межах Харківської області – 375 км, Донецької області – 95 км, Луганської області – 253 км.

Площа басейну Сіверського Дінця складає 98,9 тис.км2, в тому числі в межах України – 54,54 тис.км2.

Згідно з гідрографічним та водогосподарським районуванням території України басейн Сіверського Дінця відноситься до району басейну річки Дон.

Однією з характерних ознак басейну Сіверського Дінця в межах України є нерівномірність розподілу стоку при високій щільності населення та значній скупченості промисловості.

Сіверський Донець є основним джерелом водопостачання регіону, з якого забирається понад 1,1 км3 води (85% забору з поверхневих джерел та 80% загального забору по басейну). Безповоротне використання води з поверхневих водних об’єктів у басейні близько 600 млн.м3 на рік, в тому числі за рахунок міжбасейнового перекидання стоку до басейну річок Приазов’я в Донецькій області.

Басейн Сіверського Дінця – це надзвичайно складна і чутлива екологічна система, сформована нерівномірно розвиненою гідрографічною мережею, зі складним водогосподарським комплексом та розгалуженою системою каналів для міжбасейнового перекидання стоку у маловодні райони, магістральних водоводів, ставків і водосховищ для створення необхідних для використання запасів води.

За запасами водних ресурсів територія басейну Сіверського Дінця (через своє географічне положення та кліматичні особливості) відноситься до маловодних регіонів, де забезпеченість потреби у воді на кожного мешканця утричі менше, ніж в середньому по Україні.

В басейні Сіверського Дінця відсутність «класичної» весняної повені спостерігається вже понад двадцять років, за винятком 2003, 2006 та 2010 років, що відзначались незначним водопіллям.

За даними Харківського регіонального центру з гідрометеорології, зимовий період поточного року не дуже відрізняється від попередніх років, коли весняна повінь була слабковираженою з незначними підйомами рівнів води або взагалі не спостерігалась. Тож лише за умови нормального розвитку весняних процесів у басейні Сіверського Дінця можна очікувати формування весняного водопілля, хоча і нижчого за норму.

При цьому басейн Сіверського Дінця вважається одним із найбільш напружених серед основних басейнів держави через високу щільність населення та розвинений агропромисловий комплекс.

Використання водних ресурсів басейну Сіверського Дінця здійснюють понад 1200 водокористувачів. Щорічно з природних водних об’єктів басейну (поверхневих та підземних) забирається в середньому 1400 млн.м3 води, в т.ч. безпосередньо з русла Сіверського Дінця – понад 1100 млн.м3 води; скид зворотних вод складає понад 800 млн.м3.

Забезпечення водою населення та галузей економіки в умовах дефіциту водних ресурсів у басейні Сіверського Дінця потребує прийняття якісних управлінських рішень щодо оптимального перерозподілу стоку річок з урахуванням інтересів всіх учасників водогосподарського комплексу. Саме на це і спрямовані зусилля колективу Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України.

В басейні Сіверського Дінця уперше серед річкових басейнів України три роки тому розпочато виконання діагностичного моніторингу за новим законодавством та європейськими вимогами.

Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів з 2019 року державний моніторинг поверхневих вод здійснюється за новими європейськими вимогами у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 758 «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод».

Спочатку, у 2019 році та І півріччі 2020 року, діагностичний моніторинг поверхневих вод в суббасейні Сіверського Дінця в рамках розробки Плану управління річковим басейном Дону здійснювався у 33 пунктах моніторингу на 24 масивах поверхневих вод в Харківській, Донецькій та Луганській областях.

Вимірювання виконувались за 38 показниками: 12 фізико-хімічних (тільки у районах поверхневих питних водозаборів); 9 забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих вод; 6 басейнових специфічних, 11 додаткових для транскордонних та питних пунктів моніторингу – відповідно до технічних можливостей лабораторії у 2019 році.

З 1 липня 2020 року програму діагностичного моніторингу було розширено до 72 пунктів моніторингу на 61 масиві поверхневих вод.

Вимірювання було розширено до 70 показників: 12 фізико-хімічних показників у районах поверхневих питних водозаборів; 37 забруднюючих речовин для встановлення хімічного стану масивів поверхневих вод, 10 специфічних саме для суббасейну Сіверського Дінця забруднюючих речовин; 11 додаткових показників для транскордонних та питних пунктів моніторингу.

Такий прогрес було досягнуто завдяки створенню на базі басейнової лабораторії моніторингу вод та ґрунтів Сіверсько-Донецького БУВР одного з чотирьох базових лабораторних центрів системи Держводагентства – лабораторії моніторингу вод Східного регіону.

Облаштування лабораторії моніторингу вод Східного регіону ініційовано Держводагентством для впровадження європейських підходів моніторингу вод в Україні. Адже процес впровадження моніторингу вод за європейськими вимогами є однією із цілей Програми дій Уряду та ключовим пріоритетом водної сфери.

Разом з тим, суттєвому підвищенню потенціалу оновленої лабораторії сприяло отримання і освоєння сучасного високочутливого лабораторного обладнання такого як газовий хроматомас-спектрометр GCMS-TQ8050NX Shimadzu та оптико-емісійний спектрометр Avio200 PerkinElmer, придбаного за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької області; спектрофотометр UA1800 Shimadzu, придбаного в рамках проєкту Координатора проектів ОБСЄ в Україні; рідинний хроматограф LC-2030C 3D Shimadzu, придбаного в рамках Меморандуму Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

Все це дозволило збільшити перелік показників для виконання вимірювань забруднюючих речовин з числа пріоритетних та специфічних для басейну з метою визначення хімічного стану масивів поверхневих вод.

Також, за сприяння проєкту Координатора проектів ОБСЄ в Україні відбулось навчання спеціалістів лабораторії сучасним методам аналізу якості води відповідно до міжнародних стандартів, оптимізації робочих процесів лабораторії на новому обладнанні включно з підготовкою проб для проведення досліджень і отримання надійних результатів про хімічний стан поверхневих вод.

На цих досягненнях басейнове управління не зупинилось, спеціалістами лабораторії напрацьовувався досвід з нових методів для розширення переліку показників з числа пріоритетних та специфічних для басейну.

Так, у 2022 році мережа пунктів моніторингу в суббасейні Сіверського Дінця становить 72 пункти на 62 масиві поверхневих вод, а кількість показників розширено до 74 показників: 13 фізико-хімічних показників у районах поверхневих питних водозаборів та для транскордонних пунктів моніторингу; 7 додаткових показників у районах поверхневих питних водозаборів; 39 забруднюючих речовин для встановлення хімічного стану масивів поверхневих вод, 15 специфічних саме для суббасейну Сіверського Дінця забруднюючих речовин.

Здійснення державного моніторингу поверхневих вод за європейськими стандартами є складовою частиною Плану управління річковим басейном Дону (суббасейни Сіверського Дінця та нижнього Дону). Визначення екологічного та хімічного стану водних об’єктів за даними державного моніторингу – це своєрідний «діагноз» річки. Саме на його основі буде сформована програма відповідних заходів у Плані управління річковим басейном Дону, спрямованих на досягнення екологічних цілей – «доброго» екологічного та хімічного стану вод.

Розроблення Плану управління річковим басейном Дону здійснюється з 2018 року за фінансової та експертної підтримки в рамках проєктів Координатора проектів ОБСЄ в Україні, а також в рамках Меморандуму про співпрацю між Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та Державним агентством водних ресурсів України із залученням спеціалістів Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів.

На сьогодні, згідно з планом-графіком, затвердженим наказом Міндовкілля від 27.11.2020 № 313, повністю або частково розроблено 8 з 11 розділів Плану управління річковим басейном Дону.

З проєктом Плану управління річковим басейном Дону можна ознайомитись на вебсайті Держводагентства.

Завдяки плідній співпраці Сіверсько-Донецького БУВР з національними та міжнародними експертами за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні розроблення Плану управління річковим басейном Дону здійснюється відповідно до встановлених термінів.

План управління річковим басейном Дону – це стратегічний документ, який міститиме програму заходів, спрямованих на покращення екологічного стану водних об’єктів басейну і досягнення «доброго» екологічного та хімічного стану вод, що є основною метою згідно з Водною Рамковою Директивою ЄС.

Поділитися:
Міндовкілля: стратегія водного сектора на воєнний та відбудовний період
07.05.2022 19:40
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець обговорив з в.о. голови Держводагентства Олексієм Кузьменковим стратегічний план робіт на воєнний та відбудовний період для…
Уряд схвалив законопроєкт, який спрощує адмінпроцедури у водогосподарській сфері
03.05.2022 13:22
Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 29 квітня підтримав законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності у сфері розвитку…
Міндовкілля: удосконалено порядок ведення державного водного кадастру
21.04.2022 12:45
Відповідне рішення прийняли на засіданні Кабінету Міністрів України, повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Ним затвердили зміни до Порядку ведення…